Цифрова карта сталого розвитку

Карта сталого розвитку підтримує 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР) Організації Об'єднаних Націй. Вони покликані забезпечити глобальний сталий розвиток, уможливити його реалізацію всіма країнами до 2030 року. При розробці цілей були враховані три основні напрями сталого розвитку - соціальний, екологічний та економічний. Муніципалітети як місця, де люди живуть і працюють, є основою для реалізації 17 ЦСР - цілей сталого розвитку та їхніх 169 підпунктів, спрямованих на досягнення сталого розвитку.

Наша карта сталого розвитку спрямована, зокрема, на досягнення наступних цілей:

Окрім забезпечення та доступ без дискримінації до закладів охорони здоров'я, також охоплює профілактичні заходи, спрямовані на зміцнення здоров'я населення. Здоров'я, ефективна економічна система та охорона навколишнього середовища тісно пов'язані між собою. Метою є встановлення здорового способу життя, наприклад, через якість продуктів харчування, у всіх сферах суспільства.

Ця мета безпосередньо пов'язана з органічними та регіональними продуктами. Серед іншого, органічні продукти повинні відповідати певним стандартам виробництва, наприклад, заборона на використання певних пестицидів, завдяки чому вони є більш корисними для здоров'я, ніж продукти, вироблені традиційним способом.

Справедливе та інклюзивне суспільство надає всім людям однакові права та можливості. Боротьба з бідністю також може бути досягнута значною мірою місцевими органами влади шляхом формування їхньої соціальної, житлової та закупівельної політики, а також шляхом створення певних умов для більшої згуртованості та справедливості.

Ці цілі пов'язані з критерієм "участі та інклюзії", оскільки об'єкти та місця для зустрічей підкреслюють згуртованість людей у муніципалітеті і водночас сприяють зменшенню нерівності та забезпеченню рівності всіх гендерів.

Інклюзивне та стале економічне зростання може бути забезпечене лише на основі гідної праці за безпечних умов праці та поваги до трудових прав усіх працівників. Це передбачає скасування примусової праці, сучасного рабства та торгівлі людьми, а також усіх форм дитячої праці.

Наш критерій "справедливого виробництва" особливо актуальний для цієї мети. Щоб досягти цього, люди повинні обдумати та змінити споживчу поведінку. Однак, це також вимагає наявності та закупівлі продукції, виробленої на справедливих виробництвах без експлуатації.

Відповідальне споживання та виробництво є Ціллю 12 ЦСР і формує основу для муніципалітетів, щоб організувати свої методи споживання та виробництва у сталий спосіб. Стале виробництво зосереджується на найбільш ефективному використанні природних ресурсів та дотриманні справедливих умов праці по всьому ланцюжку створення вартості. Крім того, обсяг відходів має бути значно зменшений шляхом їх уникнення, мінімізації, переробки та повторного використання. Принцип свідомого споживання 6R, описаний нижче, також спрямований на це.

Ця мета йде пліч-о-пліч з нашими критеріями "справедливого виробництва" та "повторного використання та секонд-хенду". Кращого результату  сталого споживання без використання додаткових ресурсів можна досягти, купуючи товари, що були у вжитку, позичаючи та обмінюючи або повністю переробляючи продукцію.

Боротьба з екстремальними наслідками глобального потепління, такими як посухи, повені та лісові пожежі, а також вжиття заходів для зупинення зміни клімату лежить в основі ЦСР 13. Необхідно розробити заходи на місцевому рівні та підвищити обізнаність про амбітні цілі. 

Ця ціль пов'язана з органічними та регіональними продуктами, оскільки вони спричиняють менші викиди парникових газів, ніж звичайні продукти, завдяки стандартизованим виробничим процесам (органічні) та коротшим транспортним маршрутам (регіональні). Використання переробленої продукції або спільне використання та обмін дозволяє зменшити споживання ресурсів та уникнути подальших викидів парникових газів.

Тут основна увага зосереджена на захисті морських і прибережних екосистем, а також наземних середовищ існування. Стале управління та захист екосистем повинні покласти край втраті біорізноманіття.

Обидві цілі пов'язані з біологічними та регіональними продуктами, а також з використаними та переробленими продуктами, оскільки це може скоротити транспортні шляхи, наприклад, наземні та водні. Активне скорочення викидів і споживання ресурсів призводить до меншої шкоди екосистемам і біорізноманіттю на суші та під водою.

Принцип 6R означає звички, які можуть допомогти досягти 17 Цілей сталого розвитку ООН. Зробити власне повсякденне життя більш сталим і приймати більш свідомі рішення щодо споживання - не завжди легко і часто асоціюється з обмеженнями та заборонами. Однак, усвідомлення того, що кожен може відіграти свою роль у сталому розвитку нашого життя та життя майбутніх поколінь, вказує нам на те, що варто уважніше придивитися до власної поведінки, щоб зменшити свій екологічний слід та подати гарний приклад нашим співгромадянам. “6 R” можуть допомогти нам зробити великий внесок маленькими кроками у нашому повсякденному житті. Їх також легко інтегрувати через невеликі зміни і, зрештою, зробити наш особистий внесок у збереження природних ресурсів та зменшення відходів.

Ці 6 "Р" представлені нижче. Крім того, вже існують ширші тлумачення цього принципу для подальшого покращення сталого розвитку споживчої поведінки.

Перший крок до більш відповідальної споживчої поведінки - це переосмислення. Для того, щоб зробити своє повсякденне життя більш відповідальним в плані сталого розвитку, потрібно ретельно проаналізувати свої звички та свідомо шукати види діяльності, продукти та послуги, які можна замінити більш сталими альтернативами. Це може дати поживу для роздумів і запитань: "Чи дійсно мені це потрібно?", "Чи існують альтернативи, які допомагають відмовитись чи зменшити використання упакування для продуктів?", "Як я можу зменшити споживання одноразових продуктів, таких як кава з собою?", "Чи можливо зменшити викиди CO2 під час моїх щоденних поїздок?" та багато інших.

Найпростіший варіант - зменшити очевидні відходи. У супермаркеті свіжі фрукти та овочі можна також транспортувати у власній джутовій сумці або рюкзаку без додаткового поліетиленового пакета. Вибір багаторазового посуду, такого як пляшки для пиття, контейнери для зберігання, горнятка для кави тощо, також допомагають зменшити кількість відходів.

Stadtreinigung Wetzlar (служба прибирання міста Вецлар) гарантує, що накопичені відходи та відходи, яких не можна уникнути,  можуть бути утилізовані належним чином. Наступна інформаційна брошура -  Інформований календар збору відходів та екології містить інформацію про те, як правильно сортувати сміття та про місцеві пункти прийому електронних відходів, небезпечних відходів, великогабаритних відходів тощо. Додаткову інформацію можна знайти на веб-сайті Wetzlar про відходи та прибирання вулиць.

Abfall- und Umweltkalender 2024 | Wetzlar

Ideen Abfallvermeidung | Wetzlar

Abfallentsorgung | Wetzlar

Окрім сміття, потрібно переглянути нашу поведінку та як ми можемо зменшити відходи в інших сферах нашого життя. Наприклад, зменшити або відмовитися від споживання кількості м'яса та інших продуктів тваринного походження, щоб безпосередньо зменшити викиди парникових газів. Навіть, якщо спочатку це здається важким кроком, ми вже можемо побачити переваги для клімату, з'їдаючи одну рослинну страву на тиждень і поступово збільшуючи та адаптуючи свій раціон.

Іншими підходами до скорочення споживання у власному повсякденному житті можуть бути: скорочення споживання загалом (одягу та інших споживчих товарів), скорочення харчових відходів (наприклад, використання Too good to go пропозицій або у власному домогосподарстві), скорочення транспортних маршрутів у зв'язку зі споживанням (покупки на місці, а не онлайн) - скорочення викидів парникових газів шляхом зміни цифрового споживання (цифровий слід).

Підхід до ремонту настільки ж простий, наскільки й зрозумілий. Предмети одягу, побуту і навіть побутові прилади не потрібно утилізувати і замінювати у випадку незначних дефектів. Часто ці дефекти можна усунути самостійно, провівши невеликий ремонт. Якщо це неможливо, варто звернутися по допомогу до сусідів, або скористатися професійними послугами для більш складного ремонту побутових приладів. Навіть якщо витрати і зусилля часто здаються високими, роздумуючи над ідеями сталого розвитку, слід враховувати не лише грошову, а й екологічну цінність.

Якщо продукти більше не можуть бути використані, відремонтовані або перероблені, їх утилізують або, в ідеалі, переробляють. Сировина може бути додатково перероблена і використана для виробництва нових продуктів. Прикладом з текстильної промисловості є виробництво одягу, рюкзаків або сумок з ПЕТ-пляшок. Необхідно також дотримуватися правильного розділення відходів, щоб не знизити цінність сировини.

Повторне використання одноразових продуктів дозволяє економити у всіх сферах повсякденного життя (покупки, кухня, ванна кімната). Використання багаторазового пакування та багаторазових продуктів дозволяє зменшити кількість відходів та зберегти ресурси для виробництва.

Відмова від продуктів, сировини та виробничих процесів, які не є сталими (не відповідають принципам сталого розвитку), допоможе вам приймати виважені та свідомі рішення. Наприклад, ви можете відмовитися від використання непотрібного упакування,  м'яса -  вирощеного на великих фермах, та продуктів швидкої моди.

Основною вимогою справедливої торгівлі є створення та забезпечення кращих умов праці та життя, а також соціальних прав для виробників і працівників. Несправедливість глобальної торгівлі особливо очевидна на рівні людей, які стоять на початку ланцюга виробництва. Наприклад, текстильники в Бангладеш або кавові фермери в Гондурасі страждають від низьких цін на світовому ринку, нестабільних умов праці та експлуатації.

Справедливість у торгівлі тісно пов'язана з кліматичною справедливістю. Це пов'язано з тим, що ті, хто спричиняє кліматичну кризу, і ті, хто страждає від неї, часто страждають від неї не однаковою мірою. Це призводить до надзвичайної глобальної нерівності. Вразливі групи, які особливо постраждали від кліматичної кризи, такі як корінні народи, дрібні фермери, жінки, діти, люди похилого віку та хворі, перебувають у ще більш несприятливому становищі. Щоб досягти кліматичної справедливості в цьому контексті, нам потрібно здійснити необхідні структурні зміни в нашій глобалізованій економічній системі, орієнтованій на зростання і прибуток. Справедлива торгівля може бути частиною рішення для боротьби з кліматичною кризою та несправедливістю, що лежить в її основі.

На відміну від традиційного сільського господарства, органічне землеробство приділяє більше уваги екологічно чистим методам виробництва та адаптованому утриманню тварин. Крім того, не використовуються хімічні пестициди та генна інженерія. Органічні ферми повинні проходити щорічні процедури інспекції, щоб мати можливість продавати свої продукти як "органічні" або "еко" продукти. Органічне сільське господарство регулюється законом на рівні ЄС з 1991 року.

Текстильна та швейна промисловість є однією з найважливіших галузей виробництва споживчих товарів у Німеччині. Однак технологічні етапи текстильного виробництва мають особливо сильний вплив на навколишнє середовище. При вирощуванні волокон використовується велика кількість пестицидів і добрив, а також необхідна велика кількість води, особливо при вирощуванні бавовни.  Використання хімікатів під час обробки та оздоблення текстилю також призводить до дуже високого рівня забруднення стічних вод і водних ресурсів загалом.

"Стратегія сталого та циркулярного текстилю" Європейської Комісії покликана забезпечити основу для майбутнього розвитку сталої та циркулярної текстильної промисловості. Продукція має стати більш довговічною, придатною для багаторазового використання, ремонтопридатною, придатною для переробки та енергоефективною. Концепція справедливого та більш сталого одягу протистоїть моделі швидкої моди, яка передбачає масове, дешеве виробництво одягу. Справедливий одяг також можна розпізнати за етикетками. Усвідомлене споживання в поєднанні з використанням пропозицій секонд-хенду тут є доцільним.

Регіональні продукти обіцяють коротші транспортні маршрути, а отже, скорочення споживання енергії та викидів. Вони також підтримують місцевих виробників та регіональних фермерів. Однак термін "регіональність" не є захищеним. Також не існує стандартизованого визначення того, що є регіоном. Насправді це часто використовується для обману споживачів. Варто брати до уваги маркування конкретного регіону. Купівля регіональних продуктів харчування також зменшує попит на їжу, вирощену в посушливих регіонах світу, де це може призвести до гострої нестачі води та посилити наслідки антропогенної зміни клімату.

Раціон харчування є сезонним, якщо в ньому використовуються продукти, які ростуть і можуть бути вирощені в регіоні у відповідну пору року без необхідності імпортувати їх з-за кордону. Таким чином, регіональне та сезонне споживання продуктів харчування тісно пов'язані між собою. Сезонне споживання може зменшити кількість енергії, необхідної для довгих транспортних маршрутів, теплиць і холодильних камер. Хороший огляд сезонності фруктів і овочів можна отримати з сезонного календаря.

Етикетки на продуктах харчування мають допомогти людям робити вибір щодо більш екологічних покупок. Однак вони також можуть призвести до ще більшої плутанини або навіть "зеленого" розмивання через їхню велику кількість та критерії, що лежать в їхній основі. З цієї причини до продуктів з етикетками "органічний", "справедлива торгівля" або "добробут тварин" також слід ставитися критично. Це пов'язано з тим, що багато печаток і описів продуктів не захищені і не регулюються державою, а тому часто не відповідають дійсним критеріям органічного маркування. Наприклад, існує добре відоме державне органічне маркування, яке ґрунтується на критеріях Органічного Регламенту ЄС, визначає мінімальні критерії і, по суті, заслуговує на довіру. Маркування фермерських асоціацій (наприклад, Bioland, Naturland, Demeter) виходить за рамки цих критеріїв і має набагато суворіші вимоги.